слабість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
кливостѢ — слабість … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
знемога — 1) (стан розслаблення від задоволення, захоплення ким / чим н.), млість, блаженство 2) (слабість від чогось виснажливого), виснаження, виснаженість, ослаблення, ослабленість, утома, знесилення, знесиленість, безсилля, безсилість, безсильність,… … Словник синонімів української мови
слабина — и/, ж., розм. 1) Те саме, що слабість 2). 2) перен. Людина або тварина, що має невелику фізичну силу. 3) перен. Вразливе місце кого , чого небудь. 4) Те саме, що слабість 5) … Український тлумачний словник
виснаження — (відсутність, утрата фізичних сил, здоров я через утому, голод, хворобу тощо), виснаженість, ослаблення, ослабленість, знесилення, знесиленість, безсилля, безсилість, безсильність, слабість, знемога, змученість, кволість; астенія мед. (загальне… … Словник синонімів української мови
любов — I 1) (любовні стосунки), любощі мн., роман, розм. фіґлі міґлі мн., шури мури мн., амури мн. 2) (до чого повищений внутрішній потяг до чого н., сильне бажання зайнятися чимось), інтерес, пристрасть, схильність, у[в]подоба, у[в]подобання,… … Словник синонімів української мови
неміч — мочі, ж. 1) Недостатність фізичних сил; слабість. 2) Неспроможність, невміння, нездатність зробити що небудь, протистояти чомусь; безсилля. 3) розм. Те саме, що хвороба … Український тлумачний словник
непевний — I 1) (про голос, рухи, ходу тощо який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість тощо / слабість), невпевнений, нерішучий; нетвердий (про голос, ходу); безві[о]льний (який виражає брак волі, нерішучість); хи(с)ткий, нетривкий,… … Словник синонімів української мови
розслаблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розслабити. 2) у знач. прикм.Фізично та психічно слабий, кволий, немічний. || Який виражає фізичну та психічну слабість, кволість, немічність. || Ненапружений, млявий (про м язи) … Український тлумачний словник
угинатися — I (вгина/тися), а/юся, а/єшся, недок., угну/тися (вгну/тися), ну/ся, не/шся, док. 1) Набувати зігнутого положення, хилитися, гнутися донизу, перев. під дією якої небудь ваги, якогось тягаря. || Схилятись у низькому поклоні. || із сл. ноги.… … Український тлумачний словник